Знаєте, моя мати зовсім помішалася на схилі літ. Так так, я повністю розумію сенс своїх слів і не помиляюся у своїх висновках.

Справа в тому, що минулого місяця у нас відбулося судове засідання. Мати моя подала на нас з чоловіком в суд. Ми самі були шоковані, коли отримали судову повістку.

Моїй мамі п’ятдесят дев’ять років. Все своє життя вона жила за спиною мого батька і жодного дня не працювала. Спочатку вона піклувалася про нас з сестрою, потім займалася облаштуванням квартири і дачі, далі пішли онуки.

Одним словом, часу сумувати у неї не було. Моя сестра виїхала на постійне місце проживання до Німеччини разом із своїми дітьми і чоловіком. Я ж своїм чоловіком і сином залишилися жити з мамою.

Два роки тому наш батько потрапив у автомобільну аварію і загинув. Для мами це був дуже великий удар. Аж раптом син привів додому дівчину і сказав, що так сталося, що ми скоро будемо з чоловіком бабусею і дідусем.

Моїй мамі аж в очах потемніло, адже вона ще й ювілей у шістдесят не відсвяткувала, а стане прабабусею. Тут її наче підмінили.

Вона вирішила, що новонароджені діти їй у домі не потрібні. І подала на нас у суд, щоб примусово нас виселити.

Ми звичайно ж все розуміємо, але можна було просто нас попросити поїхати жити на дачу, або самій туди переїхати.

Тим більше, що зараз літо. Роботи в городі багато. А з маленькою дитиною потрібно завжди бути недалеко від лікаря.

Не розумію, що вкусило мою маму. Вона завжди любила дітей, а тут….

Так, нашому сину тільки дев’ятнадцять, але вже як є. Дитину назад ж не повернеш.

От ми з чоловіком зараз змушені знімати велику квартиру, адже мама нас всіх примусово виселила. Після смерті батька вона власник всього майна. Паралельно ми всі свої заощадження вклали в однокімнатну квартиру у новобудові.

Ми ж не можемо свого онука викинути на вулицю. То чоловік самотужки намагається робити ремонт там, для наших дітей.

А моя мати ходить по вулиці, наче пава і хизується тим, що здихалася нас всіх і тепер нарешті може спокійно спати.

Ага, але як захворіє то кому першому зателефонує? Звичайно ж – мені! А я буду така ж, як вона – не відповім і не прийду.

Це ж яке кам’яне серце потрібно мати, щоб невинну новонароджену дитину виставити на вулицю.

Оцініть статтю
Джерело
Знаєте, моя мати зовсім помішалася на схилі літ. Так так, я повністю розумію сенс своїх слів і не помиляюся у своїх висновках.