Мене звуть Валерія, мені двадцять вісім років. І я, мабуть, найдурніша жінка в цьому світі, адже до недавнього часу вважала себе дуже щасливою у шлюбі. Так я ще ніколи не помилялася…
З моїм чоловіком ми знайомі дев’ять років, чотири з яких одружені. Його звуть Михайло, він надзвичайно турботливий та добрий чоловік, повністю забезпечує нашу сім’ю. За цей час у нас появилося двоє синів: чотири та півтора року. З моєю підтримкою та вірою Михайлу вдалося відкрити власну клінінгову компанію. Ця справа приносить нам досить хороший дохід.
До декрету я працювала консультантом у банку, а недавно мені вдалося знайти роботу в Інтернеті. Тож поки один син у садку, а інший спить – я також працюю та заробляю гроші в сімейний бюджет.
Я завжди важила п’ятдесят два кілограми, а після появи другої дитини набрала майже тринадцять кілограмів. Спочатку надіялась, що діти, побут, і мені швидко вдасться скинути зайву вагу. Але не все так просто. Тоді я вирішила взятися за себе: дотримувалася правильного харчування, знайшла заняття зі схуднення он-лайн і щодня займалася та контролювала свій раціон. Але моя вага не міняється, це неабияк мене засмучує.
Після того, як я набрала зайву вагу, стала й сама дуже комплексувати, а Михайло зовсім охолов до мене. Він майже ніколи мене не обіймає та не цілує, про інтим я взагалі мовчу.
Розумію, у порівнянні з моєю попередньою вагою я дійсно виглядаю просто жахливо. І мені самій це не до вподоби, тому я роблю все можливе. Втім, поки безрезультатно. Якось я вирішила зробити своєму чоловікові сюрприз та приїхала до нього на роботу, де й краєм вуха, стоячи під кабінетом, почула його розмову по телефону.
“Мила, не хвилюйся, за декілька хвилин я буду в тебе. Я своїй клуші сказав, що сьогодні затримаюся, бо маю багато роботи. Вона навіть не здогадується про тебе”. Михайло не помітив мене, тож я обернулася та пішла.
Невже він не розуміє, що поправилася я через те, що народила нашу спільну дитину? Він і сам не може похвалитися своїм тілом, зате мої недоліки бачить. Михайло також останнім часом добряче набрав вагу, але я ж не шукаю тепер чоловіка на стороні.
До того ж слово “клуша” таки дуже образило мене. Виходить, в його очах я нудна та нерозумна жінка? Я й досі не наважилась сказати Михайлові, що знаю всю правду про його походеньки. Навіть не розумію, як мені тепер бути. Подати на розлучення? А як тоді наші діти? Не хочу, щоб вони росли без батька. Вдавати, що в нас все чудово? Скільки я так витримаю? Думаю, недовго.
Поки що вирішила просто почати з себе, тому записалася до дієтолога та знайшла зал для занять. Для початку покажу чоловікові, кого він втратив, а там побачимо, що з цього вийде.
