- Тату! Ти не повіриш… Я щойно. – Мій, завжди спокійний син, забіг додому весь червоний та із с инцем на обличчі.
Мені довелось всадити його за стіл і принести склянку води, бо я не міг розібрати і слова з його розповіді. Коли він трохи утихомирився, ми почали розмову.
- А тепер розказуй, що сталось. І звідки синець.
- Та це не важливо. Заживе. Тут справа зовсім в іншому.
Мій син повертався додому. Було темно, вже близько 10 вечора.
Він щосереди так повертається. У нього тренування з баскетболу. Вони завжди закінчуються пізно ввечері, але я не хвилююсь. Тренер каже, що він головна надія команди, тож я ним пишаюсь.
Ідучи однією з вузьких вуличок, він почув чийсь крик. Було погано видно, але очевидно було, що якийсь чоловік намагався вихопити щось із рук молодої дівчини. Мій син вже хотів було крикнути, щоб той лишив її у спокої, коли крадій раптово зірвався на біг.
Довго не думаючи, мій малий герой помчався за ним. Бігає він швидко, тож наздогнав його з легкістю. Але віддавати здобич чоловік не хотів, тож між ними розпочалась бійка. Звідси і синець на обличчі.
Син повернув власність хазяйці і хотів провести її додому та вона відмовилась. Винуватець події теж встиг кудись втекти, тож він просто повернувся додому.
Я добре виховав свого сина, але словам не дуже повірив. Вирішив, що причина не була такою благородною, а він просто не хоче розповідати правду.
Раптом прозвучав дзвінок у двері. За дверима виявилась та сама дівчина, якій допоміг син. У них є спільна знайома, яка і допомогла знайти нашу квартиру. Дівчина все плакала і просила вибачення, що не віддячила одразу. Навіть намагалась дати нам трохи грошей. Мабуть, ще не зовсім відійшла від стресу.
Ми, звісно ж, грошей не брали. Але на чай запросили, відігріли і відвезли додому у безпеці. Я своїм сином ще більше став пишатись. Він для мене був ще малим хлопчиною, що курив за гаражами, до цього часу. А тепер став справжнім чоловіком.
В свої 16 вже встиг стати героєм. Для мене і для тієї бідолашної дівчини. Вони тепер навіть зустрічаються. А грабіжника знайшли і арештували. Здається, що врешті-решт все закінчилось щасливо.
