Вони впевнені, що тепер я повинна сидіти вдома, глядіти онуків та в’язати шкарпетки. Або, якщо не хочу займатись рукоділлям, то єдиний вихід сидіти перед телевізором споглядаючи нескінченні серіали.

Чомусь серед наших співвітчизників поширена думка, що після 50 років життя закінчується. Звісно, не в буквальному сенсі. Але всі намагаються прожити активне життя, займатись улюбленою справою доки тобі не стукнуло п’ятдесят. А потім вибір не великий, або сиди на лавці та пліткуй з іншими бабусями, або готуйся, що незабаром відправишся на той світ. А якщо ти вже пенсіонер, то тебе взагалі списують з рахунків, усім байдуже до твоєї думки, лише кажуть: дорогу молодим, ніби старша людина вже своє віджила.

І мода теж до жінок за п’ятдесят сувора. Стильно виглядати – означає молодитись і це неабияк не пристойно. Дехто навіть вважає, що старшим жінкам і волосся фарбувати ні до чого. Нащо бабусі заморочуватись, хто там на неї дивиться. Я розумію, що це стереотипи, але вони тісно вплелися у наше повсякденне життя.

Мене звати Олександра і мої знайомі теж стали ж ертвами цього стереотипного мислення. Вони впевнені, що тепер я повинна сидіти вдома, глядіти онуків та в’язати шкарпетки. Або, якщо не хочу займатись рукоділлям, то єдиний вихід сидіти перед телевізором споглядаючи нескінченні серіали.

Але я не хочу хоронити себе і свої бажання заживо. Навіщо мені ті серіали, навіщо спостерігати за чужим сценарієм, якщо я можу писати власний. Я хочу прожити життя так, щоб потім не шкодувати про втрачені роки.

Та сказати легше, ніж зробити. На практиці жити не за правилами, йти проти системи не так вже й просто. Але варто спробувати заради себе. Знаю, що у багатьох розвинених країнах, жінки мого віку тільки починають жити. Для них відкривається море можливостей. Вони не стають похмурими, сварливими бабусями, а живуть у власне задоволення. Займаються спортом, ходять на вечірки й танці. Коли маєш якусь ціль чи мрію, не варто спиняти себе через те, що тобі вже за п’ятдесят.

Нав’язаний образ баби Люсі, яка тільки те й знає, що днями просиджувати біля під’їзду й пліткувати про чуже життя, а ввечері переживати за долі вигаданих персонажів у кіно, не для вас і не про вас. Так, ви й не помітите, як втратите саму себе.

Я вважаю, що молоді роки потрібні для того, щоб зрозуміти чого саме ви хочете від життя, а у старшому віці приходить час реалізовувати всі свої найпотаємніші мрії, на які в молодості не вистачало часу й сміливості.

Оцініть статтю
Джерело
Вони впевнені, що тепер я повинна сидіти вдома, глядіти онуків та в’язати шкарпетки. Або, якщо не хочу займатись рукоділлям, то єдиний вихід сидіти перед телевізором споглядаючи нескінченні серіали.