Ми з Вадимом закохані одне в одного. Давно зустрічаємось, тому вирішили, що настав час познайомити наших батьків влаштувавши спільну вечерю. Вечір почався прекрасно, ми мило балакали, жартували. Але така приємна атмосфера протрималась не довго.
Мама Вадима сказала, що я повинна пройти повне медичне обстеження і готові результати віддати їй. В мене аж очі на лоб полізли від несподіванки. Це вперше, щоб від мене вимагали таке. Моїм батькам теж стало від цього не зручно. А Вадим поставився до нахабного прохання матері цілком спокійно. Він смакував салатом, ніби нічого такого не відбувається.
Я зробила паузу, а потім різко відповіла, що у мене зі здоров’ям усе гаразд, я дбаю про себе, як кожна нормальна людина. Але якщо у них є якість запитання й це настільки для них важливо, то можу й сходити на огляд.
Та на цьому майбутня свекруха не зупинилась. Вона зажадала історію хвороб усіх моїх предків. І казала, що буде проти нашого одруження, якщо я не виконаю її умови.
Тут вже мій батько не стримався. Сказав, що прохання про обстеження дуже дивно звучить, а вимагати історії хвороб родичів – це невиправдане нахабство. Тато вступився за мене і сказав, що його донька нікому нічого не винна й він не потерпить такого принизливого ставлення.
Тієї ночі я залишилась у Вадима. Та його батьки не дозволили нам спати в одній кімнаті, а постелили мені у вітальні. Я довго не могла заснути й не вірила, що це все відбувається зі мною.
Не стала дожидатись світанку й покинула помешкання тих божевільних людей. З Вадимом ми вже не разом. Я не можу бути з людиною, якій плювати на мої почуття. Думка батьків для нього на першому місці й одруження нічого б не змінило.
За декілька років я зустріла чудового хлопця. Ми побрались і виховуємо донечку. Його батьки ставляться до мене, як до рідної доньки. Я це дуже ціную, бо маю з чим порівняти.
