Мене виховувала тітка Ніна разом із чоловіком. Сестра мого батька взяла мене до себе, коли я була зовсім малою. Мої батьки померли рано, тому вона перейняла на себе всі материнські обов’язки. Мій дядько і тітка не мали власних дітей, тому після їх смерті, все їх майно перейшло до мене. Ми жили у двокімнатній квартирі у центрі міста. Дядько мав ще одну квартиру на околиці, яку я здавала в оренду.
Протягом довгого часу я жила сама. Не мала тривалих стосунків та повністю занурилась у роботу. Випадково зустріла Андрія. Спочатку мені сподобалась його страва, а потім я зацікавилась самим хлопцем. Андрій був кухарем у ресторані, де я часто обідала. Після одного з візитів, коли я спробувала його солянку, вирішила особисто подякувати. Коли Андрій з’явився у залі, я відразу ж закохалась в нього.
Ми швидко одружилися. Чоловік мав чудових батьків, які прийняли мене як рідну доньку. Ми одразу порозумілись і часто їздили один до одного в гості або проводили разом вихідні. Під час одного з візитів свекор почав розмову про те, що його звільняють. У них був малий дохід, але тепер зовсім не залишилось. Тоді я запропонувала переїхати до міста. Там завжди потрібні працівники, і є місце для житла. У мене є однокімнатна квартира, яку вони змогли б використати. Батьки погодились, і через місяць продали свій будинок та переїхали до міста.
У нас із чоловіком були прекрасні стосунки, а тепер ще й родичі поряд. Ми ходили до них в гості на вечерю або усі разом ходили в піцерію. Я думала, що моє життя склалося якнайкраще, але потім зустрілася з тіткою Ларисою, яка жила поруч з батьками моєї дружини. Я знала її з дитинства, тому коли вона запідозрила, що щось не так, зразу ж зателефонувала мені.
Те, що я почула від тітки зруйнувало моє життя в один момент. Здавалося, що все було ідеально, але тепер зрозуміла, що це була лише ілюзія. Мій чоловік Андрій має іншу жінку, і відверто приходить з нею до батьків.
Того ж вечора я виставила його з усіма речами за двері. Також зателефонував до свекрухи та повідомила їй, що вони мають один день, щоб покинути мою квартиру.
Можливо, з часом я зможу пробачити Андрію за його зраду та біль, але зараз це неможливо. З цього моменту він втратив будь-який шанс на те, щоб жити поряд зі мною.
