Я закохана у старшого чоловіка. Йому 47 років, а я на вісім років молодша. У такому віці різниця вже не настільки відчутна, та коли він поряд, почуваюсь закоханою школяркою. Не знаю, як це виглядає збоку, але коли ми десь разом, то поводимось, як безтурботні підлітки. Гуляємо тримаючись за руки, обіймаємось на лавочці в парку, цілуємось при будь-якій нагоді. Нас не хвилює, що про нас думають інші, ми насолоджуємось одне одним та можливістю проводити час разом.
Я розлучена. Колишній чоловік покинув мене заради якоїсь шмаркачки, яка прийшла до них новенькою на фірму. Нехай насолоджується доки може. Сподіваюсь, її молодості та краси вистачить хоча б на кілька років їх щасливого шлюбу.
Я й не сподівалась, що коли-небудь ще відчую, що таке славнозвісні метелики в животі. Але з моїм нинішнім коханим, це мій звичний стан. Та тільки тоді, коли він поруч. Самотніми ночами я плачу в подушку, оскільки знаю, що в цей час він зі своєю сім’єю: дружиною та двома дітками.
З нетерпінням чекаю кожної нашої зустрічі. Мені важко тримати свою пристрасть під контролем. Наші почуття і наші стосунки для мене важливіші за все на світі.
