Мене звати Денис. З дружиною ми одружені вже п’ять років. Яна на три роки молодша від мене.
Минулого тижня на вихідних ми відпочивали в її батьків у заміському будинку. У них там невелика земельна ділянка. Тому спершу допомогли по господарству, а ввечері влаштували пікнік.
Слово за слово, і дружина знову завела тему про ремонт у батьків на дачі. Вона вважає, що ми повинні його спонсорувати, бо ж теж приїжджаємо сюди відпочивати. А окрім ремонту, натякнула, що потрібно ще й меблі нові придбати.
Мене розсердило, що Яна знову підняла дане питання, адже ми вже говорили про це вдома й вона знає мою думку. Свекри самі попросили допомогти, але у нас вже є власні плани й ремонт їхнього будинку в них не входить. Ми зараз живемо ощадно. Хочемо придбати нове авто та поїхати в омріяну подорож до Італії. Я вже й не пам’ятаю, коли ми кудись їздили на відпочинок. Мабуть, ще в перший рік після весілля. А так, постійна робота за виключенням коротких вихідних та не повноцінних відпусток.
До того ж нині забезпечення нашої сім’ї повністю лежить на моїх плечах. Яна втратила роботу через скорочення штату і зараз майже не заробляє. Лише іноді якісь підробітки з’являються. Мої батьки обходяться без нашої фінансової допомоги. А свекру зі свекрухою ми щомісяця пересилаємо певну суму і продукти час від часу привозимо. Так теж не правильно. Потрібно й про себе трохи дбати – життя одне.
Яна не порадившись завела цю розмову при батьках. Думала, що у такій ситуації я не зможу відмовити. Але я був категоричним! Тоді вона почала мені дорікати, сказала, що я егоїст й мені байдуже до інших.
Мене це шокувало! Я не стримався й дорікнув, що якби це було так, то я б не виділяв її батькам гроші щомісяця і наша нинішня вечеря теж куплена моїм коштом. Свекри лютували, а від Яни я почув стільки образливих слів у свій бік, що не розумію, як вона взагалі живе зі мною, якщо я такий поганий!
Я не став більше слухати цей потік гніву, встав та не прощаючись пішов до машини. Поїхав додому, зібрав речі дружини та виставив її з валізами за поріг своєї квартири. Нехай відправляється до своїх батьків і живе з ними, якщо я настільки неугодний.
Тепер я планую розлучення. І переконаний, що вчиняю правильно, краще припинити все це вчасно.
