Мій батько мешкав у великому будинку в селі. У мене немає ні братів, ні сестер тому, коли не стало батька, усе його майно відійшло мені. Три місяці тому я продав будинок, який успадкував від батька. А все для того, щоб придбати омріяну квартиру у місті.
Зараз ми мешкаємо на орендованій, а дуже хочеться мати власний куточок. Увесь цей час ми намагались жити ощадно, відкладали гроші, але до потрібної суми було ще далеко. А продавши будинок, ми нарешті можемо купити однокімнатну квартиру.
Про те, що я продав будинок батька довідались родичі дружини. Якось до нас завітала теща й попросила позичити їй певну суму, яку вона заборгувала у банку. Я погасив борг тещі й сказав, що дарую їй ці гроші, тому може мені їх не повертати. Вона подякувала, на тому ми й розійшлись.
Я думав, що цим все й закінчиться. Але через кілька днів до мене зателефонувала сестра дружини й теж попросила про позику. Сказала, що виникли непередбачувані обставини, вона втратила роботу, а сину треба за навчання заплатити. Сума чимала: на те, що вона її колись поверне сподіватись марно. Не маю сумніву, що це теща розповіла про подаровані мною гроші, а її донька вирішила скористатись щедрістю зятя. Я відмовив Оксані й пояснив, що ці гроші мені необхідні для того, щоб придбати житло. Якщо я їй позичу, то мені самому не вистачить. Оксана образилась й перестала зі мною спілкуватись.
Слідом за нею, образилась і теща, яка звинувачує мене у скупості. Я розумію, що зараз всім потрібні гроші. Але без повної суми, моїй сім’ї доведеться далі жити на орендованій квартирі й надовго забути про власне житло.
