Вийшла заміж ще бувши студенткою. Я тоді навчалась на другому курсі й заради того, щоб бути ближче до коханого, перевелась на навчання до університету, де він працював викладачем.
Зараз я розумію, що стосунки з величезною різницею у віці рідко бувають успішними. Та тоді, кохання засліпило мій розум і відібрало здатність дивитись на ситуацію реалістично. Я була неймовірно зачарована розумом та зрілістю Владислава. Однолітки здавались нудними та нецікавими на його фоні. Я взагалі на них уваги не звертала.
Наші стосунки розвивались мов у казці. Коханий ставився до мене, як до принцеси. Буквально на руках мене носив. Ми не могли натішитися одне одним. Багато часу проводили разом: гуляли, відвідували різні цікаві місця. Та, за кілька років, з наших ідеальних стосунків зникло все, за що вони мені так подобались. Владислав почав перетворюватись на старого буркотуна.
Він вже не хотів нікуди зі мною виходити. Усі вихідні просиджував вдома перед телевізором чи за читанням книг. Та це не найгірше. Найнеприємніше те, що Владислав почав дорікати мені за всілякі дрібниці. Йому перестало подобатись, як я готую. Ще говорив, що мені треба бути серйознішою.
Якось, я зрозуміла, що мені набридло це все й поїхала пожити до мами.
Її квартира пустувала, бо мама кожне літо проводить у себе на дачі. Вона там має невелику земельну ділянку, садок, квітник, тому роботи вистачає. Одного дня я вирішила навідатись до неї. Про свій приїзд не попереджала і, як виявилось — дарма. Те, що я там застала, стало для мене величезним розчаруванням, від якого я не можу відійти й досі. А все тому, що у мами на дачі застала свого благовірного. Виявляється, коли я вирішила зробити паузу у стосунках, він довго не нудьгував, швидко знайшов мені заміну.
Я в розпачі повернулась додому і першим ділом подала на розлучення. Владислав з моєю мамою тепер мешкають у нього на квартирі, де ще недавно хазяйкою була я. Мама просила вибачення, намагалась налагодити стосунки, але після всього, я не можу з нею спілкуватись. Не хочу втрачати найріднішу людину, але не знаю, як розтопити стіну, що виросла між нами.
