Лариса завжди мріяла про двох дітей. Вона вже має одинадцятирічну доньку Світлану, але та не хоче ділити батьківську любов з братом чи сестрою. Донька каже матері, що їй подобається жити так, як є. А поява маленької дитини, яка буде постійно плакати та потребуватиме догляду їй не до душі. Не хоче вона няньчити малюка, що може вкрасти у неї дитинство.
Якось, коли дівчина дізналась, що її мама при надії, вона штовхнула її, що та ледь втрималась, щоб не впасти.
“Мені не потрібен брат чи сестра! Обирай, або я, або друга дитина!”, – кричала Світлана до матері.
Лариса вже була одружена, а зараз вийшла заміж удруге. Світлана – донька від першого шлюбу. З першим чоловіком вони розійшлися, коли дівчинці було три роки. Її батько живе в орендованій квартирі, а цю залишив Ларисі з донькою. Він вчасно платить аліменти та регулярно зустрічався зі Світланою. Вони ходили на піцу, в кафе, у кіно та на атракціони. Так коли Сергій одружився, він став менше часу проводити із донькою.
Мати дівчинки також не лишилась одинокою. Вона вийшла заміж вдруге. Новий чоловік Лариси добре ставився до Світлани. Він намагався замінити їй батька, тому проводив з нею дозвілля, як це у свій час робив Сергій. Спершу Лариса хвилювалась, чи знайде Денис спільну мову з донькою. Але потім зрозуміла, що дарма переживала, вони стали чудовою командою.
Десь за пів року дівчина почала називати Дениса татом. Він допомагав їй з уроками та вигадував, як весело провести час у вихідні.
Згодом подружжя вирішило народити спільну дитину. Ось тут і розпочались проблеми.
Коли жінка завагітніла й поділилась радісною новиною з донькою, та відреагувала не так, як очікувала матір. Світлана дуже розгнівалась й влаштувала скандал.
Жінка дуже засмутилась і порадившись з чоловіком та родичами, вирішили відправити Світлану пожити у бабусі з дідусем, щоб та заспокоїлась та змирилась з тим фактом, що тепер у сім’ї їх буде на одного чи на одну більше.
