Прокинувшись зранку, Дмитро помітив біля себе якусь записку. Чи не вперше за два місяці після народження доньки чоловік відчував себе виспаним та бадьорим. Протягом усього цього часу вони з дружиною майже не спали ночами, а по черзі колисали дитину, бо дівчинка часто плакала вночі. А цього ранку настрій Дмитра був, на диво, піднесений. Якби не та записка…
Він взяв у руки карточку та почав читати. Знову і знову намагався перечитати написане з надією, що все неправильно зрозумів. А потім підвівся, поглянув навколо та не застав у квартирі ні речей своєї дружини, ні речей маленької доньки. В одну мить його охопила паніка, адже як таке взагалі могло трапитися. Ні, це, мабуть, просто невдалий жарт. Потрібно заспокоїтись та все вияснити.
Він вирішив зателефонувати Надії, але її телефон не відвідав. Тоді чоловік одягнувся та поїхав до батьків своєї дружини, а куди ж вона ще могла піти? Батьки Надії жили за містом, тож їхати довелося цілих півтори години. Але, як виявилось, Надія з дитиною і близько тут не з’являлася. Дмитро більше не знав, куди могла піти його дружина.
– Може Надя в подруг ночувала? – перепитала його теща, котра й сама не могла зрозуміти, що ж відбувається.
Він почав телефонувати до всіх подруг Надії. А коли вже ішов геть, теща вслід промовила:
– Ти б Олексія з’їздив. Надя останнім часом про нього не раз мені говорила. Можливо вона з ним? Та й поведінка її була дивною.
Дмитро на мить зупинився. А теща дійсно має рацію, Олексій завжди якось дивно поводив себе у присутності Наді. То може й дитина від нього? І чоловік вирішив у всьому сам переконатися, тож першим ділом проїхав до Олексія. Він близько п’яти хвилин дзвонив у двері свого брата, а коли вже зібрався іти, Олексій відчинив йому. На його обличчі навіть не було здивування, нібито він чекав приходу Дмитра. Зайшовши у квартиру, чоловік одразу помітив у коридорі речі своєї дружини та доньки. Він вже хотів кинутися на Олексія з кулаками, але в один момент зупинився.
– Заспокойся, нам потрібно серйозно поговорити. Все не так, як ти собі це уявляєш, – мовив Олексій.
Побачивши чоловіка, Надія почала плакати, притискаючи до себе маленьку донечку.
– Вибач, я б не змогла з цим жити. Я змушена тобі про все розповісти.
– Що взагалі відбувається? – здивовано запитав у них Дмитро.
Він чекав, поки хтось із них пояснить, що ж трапилося. Олексій мовчки простягнув Дмитрові якісь документи. Це були обстеження, які вони з Надією проходили ще перед плануванням вагітності. І там чорним по білому писав діагноз – Дмитро безплідний.
– Тобто? Цього не може бути…
– Читай далі, – продовжив Олексій.
Як виявилося, Надія прийняла рішення зробити штучне запліднення, і донором став рідний брат Дмитра, Олексій. Тепер він все зрозумів. Але чому саме його брат, а не хтось інший?
– Брате, пробач, це була моя ідея. Я не знав, як ще допомогти Наді. Вона не хотіла, щоб через твій діагноз ваша сім’я розпалася. А тепер не може спокійно дивитися тобі в очі. Ми просто хотіли як краще. Не знаю, чи зможеш ти пробачити нам це. Але буде краще, коли ти знатимеш всю правду.
– А якщо я не пробачу? Тоді Надія житиме з тобою?
– Ти що з глузду з’їхав? Це твоя дружина. Я, звісно, не відмовляюся від дитини, але до твоєї Надії нічого не відчуваю.
Тоді Дмитро підійшов до дружини та міцно її обійняв. Вони обоє плакали.
– Могли б і зі мною порадитися перш, ніж таке робити. Але що зроблено, то зроблено. Надю, збирайся, їдемо додому. А ти, Олексію, вже точно не зможеш нам відмовити стати хресним батьком.
