Тільки от особисте життя у мене ніяк не складалось. Більшість чоловіків комплексували через те, що я більше заробляю. А заможні кавалери мені не траплялись. Мабуть, я не відповідаю їх уподобанням, вони ж всі моделей хочуть бачити поруч. Та минулого року мені таки пощастило зустріти прекрасного хлопця, з яким у нас була повна гармонія у стосунках. Він працював офіціантом у моєму ресторані. У нас зразу виникла взаємна симпатія.
Олексій на два роки молодший. Після того, як ми одружились, зразу звільнився, бо не хотів працювати під керівництвом дружини. Йому було байдуже, що я заробляю більше. Казав, що гордиться тим, що в нього така здібна дружина, яка змогла чогось досягти у житті. Адже, у самого постійні невдачі.
На час нашого медового місяця він вже був безробітним, а я взяла відпустку, щоб сповна насолодитися відпочинком з коханим. Та медовий місяць минув і Олексію довелось шукати роботу. Він був не проти. І навіть влаштувався на нове місце. Та попрацював там лише місяць. Скаржився, що неймовірно втомлюється. Звільнившись, ще якийсь час сидів удома. А потім, щоб влаштуватись на роботу, обов’язково потрібно було пройти вакцинацію. Ось це і стало його постійним виправданням та головним аргументом, щоб не працювати. Без вакцинації офіціантом тебе ніхто не візьме. Коли я наполягала, щоб пішов і зробив, він почав обурюватись, що мені байдуже до його здоров’я. Не раз називав мене егоїсткою. Не розуміє для чого йому щось шукати, якщо моєї зарплати вистачає на безбідне життя для обох.
