У свої 35 років Марина майже не вірила, що колись ще зможе відчути жіноче щастя. Перший шлюб жінки закінчився 4 роки тому, і вона сама виховувала шестирічну дочку Діану. Батько дівчинки всіляко ігнорував дитину.
Нема дружини-нема дитини,-таку політику багато чоловіків вибирають після розлучення.
Жінка і не наполягала. Вони з дочкою добре жили разом. Марина працювала у банку. Діана пішла до першого класу, а також на гурток гімнастики. Жінка повністю розчинилась у житті дочки. Намагалась зробити так, щоб дівчинка не почувалась покинутою батьком, який вкотре за рік змінив нову пасію. Так передавали спільні знайомі.
Батьки Марини давно загинули в автомобільній аварії, тому її виховувала бабуся Ганна Павлівна. Деколи вона могла допомогти Марині, і посидіти з правнучкою.
Одного осіннього вечора жінка поверталась з супермаркету. Потрібно було зробити покупки за великим списком, адже завтра у її Діани День Народження-7 років. Яка ж доросла вже її дівчинка.
Марина несла в руках два пакети. Тільки хотіла перейти дорогу, як перед її ногами проїхала автівка. Колесо потрапило в калюжу, і хвиля брудної води полилась на нові замшеві чобітки Марини.
Авто зупинилось. З нього вийшов високий чорнявий чоловік. Він дуже вибачався, сказав, що поспішав, бо везе свого собаку до ветеринара. Собаці дуже погано. Він запропонував підвезти Марину додому, після того як завезе свого улюбленця до лікаря. На диво, Марина погодилась сісти в авто до абсолютно незнайомого чоловіка…
У нього були добрі очі, і чарівна посмішка. Марина погодилась. Вони з Артемом, так звали чоловіка, після ветрилікарні поїхали на каву. Так закрутився їхній роман. Вони зустрічались мало не щодня. Марина познайомила обранця з дочкою та бабусею. З Діаною Артем одразу знайшов спільну мову. Через пів року вони одружились. Чоловік навіть вдочерив Діану. Біологічний батько підписав усі потрібні документи.
Марина була дуже щаслива. Сімейне життя у них з Артемом складалось добре. Вони навіть вирішили планувати дитину. Марина пішла до лікаря на оляд, дізнатись, чи зможе завагітніти без проблем. Пройшла обстеження…і дізналась, що у неї підозра на р ак молочної залози…
Після цієї новини час життя зупилось. Марині спочатку було важко навіть дихати. Їй зробили операцію, вона пройшла декілька курсів хімії. Весь цей час з нею був поруч Артем. Підбадьорював її. Робив уроки з Діаною та готував свій фірмовий плов. Ганна Павлівна цей час не застала, її не стало 1 рік тому.
Минув рік, і хвороба повернулась. Лікарі знайшли метастази у декількох органах. Знову почалось лікування. Марина вже відчувала, що цього разу це кінець… Було дуже боляче це прийняти...Жінка дуже боялась за дочку. Їй тільки 9 років. Родичів нема. Біологічний батько її не хоче. А зав’язати світ Артему вона не мала жодного права.Він ще молодий чоловік. У нього ще може бути інша жінка та своя рідна дитина.
Одного вечора у лікарняній палаті Артем поставив все на свої місця:
Марино, я говорив з лікарем. Тобі залишилось небагато часу. Мені дуже боляче у це вірити. Але я хочу сказати, що не покину Діану, після того як тебе не стане. Вона-моя дочка не тільки на паперах, а я так відчуваю. Я постараюсь дати їй гідне майбутнє.
Того вечора Артем та Марина довго говорили про недосказане…Обіймались…Плакали…
Через місяць Марини не стало. Артем сам виховує Діану. Ось так абсолютно чужий чоловік може замінити дитині рідного батька.
