Можете мене називати скрягою і маразматичкою, але я вже не змінюся.
Можливо моя позиція викличе у вас шквалт негативних емоцій і нарікань, але вже як є. Я така вперта і зарозуміла у цьому плані. Але вже як є.
Так, я далеко не бідна жінка. Моя зарплатня у кілька разів вища за середньостатистичну, але справа тут далеко не в цьому.
Коли я приходжу до супермаркету за продуктами, то я завжди на екрані свого мобільного вмикаю калькулятор. І, як ви вже могли припустити – починаю підбивати вартість своїх продуктів у корзинці.
І ще жодного разу не було такого, щоб магазин не намагався мене обдурити. Виходять різні кінцеві суми. Інколи вартість чеку завищена на 3 гривні, інколи на 12, бували таке, що далеко більше, ніж на 100.
Так, погоджуюся, кілька гривень – не велика сума. Це якщо з однієї людини. А зараз давайте спробуємо порахувати. У великих супермаркетах, типу Ашану, АТБ, Фуршету чи Новусу – дуже великий потік покупців протягом дня. Приблизно, хай буде, близько тисячі людей. Це що найменше.
Тепер помножте цю тисячу на 5 гривень в середньому, то отримаємо 5000 гривень у день. Супер, а тепер цю цифру на кількість днів у місяці і маємо вже 155 000 гривень. Це вже величенька сума.
А от при таких розкладах – за рік ми отримаємо цифру, яка сягатиме близько двох мільйонів. Тут уже можна придбати повноцінну квартиру.
А тепер припустимо, що ви прийшли у звичайний магазин. Хай це буде м’ясна лавка – там так само. Лише чек не видають.
Така ситуація у м’ясному магазині трапилася і зі мною. От лише я вже не підбивала всю суму, хоча вважаю що її також завищили. А я лише попросила у старої продавчині повернути мені решту.
До оплати у мене вийшло чотириста дев’яносто сім гривень і вісімдесят копійок. Здачу мені не повернули. А це одна гривня і двадцять копійок. Я попросила таки віддати мою решту.
І саме тут на мене посипався цілий вагон негативних слів і криків. Виявляється, що я не маю чим зайнятися, затримую людей у черзі. А взагалі, то я й не розумію як це важко стояти на ногах по вісім годин і важити холодне м’ясо. Ця жінка-продавець просто озвіріла.
Але ж я не вимагала, щоб вона мені віддала щось, що належить їй. Я лише хотіла отримати свої гроші. Хіба я не права?!
Мені дуже прикро, що так обманюють кожного з нас щодня і це на протязі багатьох років. Чи це магазин, чи аптека, чи навіть залізнична каса.
Тому я закликаю вас бути свідомими і відстоювати свої права. Обов’язково перераховуйте і суму за покупки і решту. Адже бувають випадки коли чек підбитий вірно, а от решта – ні.
