У нас з чоловіком раніше була дача. Ми все життя там працювали: садили овочі, фрукти, закручували урожай у банки, а потім узимку мали все своє і допомагали сусідам і дітям. Але зараз ми вже не такі молоді. Нам стало все важче дбати про чистоту на городі, тож ми прийняли рішення віддати його синові та його дружині. Сподівались, що вони подбають.
Проте вони вирішили інакше. Невістка заявила, що працювати на тому городі вона не буде і вони заробляють достатньо грошей, щоб мати змогу купувати продукти у магазині, тож нічого садити вона не буде. А дачу перероблять під відпочинок. Поставлять будиночок, засіють травою і приїжджатимуть на вихідні на шашлики.
Мені ця ідея не сподобалась, але я сподівалась, що вони залишать хоча б частину городу під овочі. Проте ні. Коли я приїхала глянути на господарство, виявилось, що вона влаштувала там квітник. Не розумію у чому різниця: садити і доглядати квіти чи садити і доглядати овочі. Але ж користі від других набагато більше.
Тож, вважайте мене злопам’ятною, але я вирішила їх провчити, за таку поведінку. Недавно у гості приїхав мій син і попросив принести йому якісь закрутки, бо у них закінчились. Тут я і вступила у справу. Принесла йому банку із сушеними квітами. Вирішила, що те, що вони виростили на дачі, те нехай і смакують. Так йому і сказала.
Ввечері отримала телефонний дзвінок від невістки, яка вилила не мене безліч бруду. Заявила, що якщо я віддала їм город, то не маю більше права пхати свого носа у їхні справи. Але ж вона забуває одну річ: так, я віддала, але можу і забрати назад. Добре, що мені вистачило мудрості відтягнути з переоформленням документів.
