Це стало наслідком двох поспіль років телефонних розмов з моєю матір’ю, під час яких вона постійно наголошувала, що не може переконати його змінити рішення . Ця квартира була двокімнатна, успадкували ми з братом її від нашої бабусі у місті де ми народилися та виросли, Херсоні. Там також проживали моя мати та старший брат. Проте я вирішила продовжити своє навчання у столиці та п’ять років тому одружилася там.
Ще до мого весілля мати повідомила мені про рішення нашої бабусі залишити квартиру мені та братові, розділивши її рівними частками між нами . Планувалося продати нерухомість в певний момент, розділити отримані кошти порівну та придбати моєму чоловікові та мені власне житло, а брат залишився б у Херсоні.
Отож, мій чоловік і я почали орендувати квартиру-студію на передмісті, тоді як моя мати забрала до себе нашу бабусю та доглядала її. Незважаючи на це , через кілька років наша бабуся покинула цей світ. В цей час моя мати сказала: “Ми її продаємо. Ми розмістили оголошення в газетах і на вебсайт. Ігор займається всіма необхідними домовленостями. Незабаром з’являться покупці, які хочуть її придбати і ми отримаємо гроші швидко”.
На той момент я була при надії. мій брат і я розділили гроші за оплату комунальних послуг квартири, і я регулярно вносила свій внесок.
“Мамо,” скаржилася я їй, “нам дуже важко і дорого оплачувати оренду та комунальні послуги порожньої квартири бабусі. Це навіть не наша квартира. Чи не можемо ми її скоріше продати?”
“Ще не час,” відповіла мама. “Як бачите, ще не знайшовся покупець на неї. Але у мене є хороші новини для вас. Ігор нещодавно одружився з Оксаною, і вони теж чекають дитину. Так що у мене подвійна радість. Ні, з усіма цими подіями продаж квартири не є реальним”.
Через декілька тижнів я народила сина. Ми продовжували жити в орендованій квартирі, бачачись з матір’ю лише через відеодзвінки. Її напружений графік роботи і складні обставини не дозволяли їй відвідувати свого онука. З того часу , як брат теж став батьком, пройшло більше року.
“Вони живуть зі свекрухою,” повідомила мені мама. ” Це не найкомфортніша ситуація, але можна впоратись. Моя невістка не хотіла жити з нами. Я все ще не можу продати квартиру. Люди приходять її оглядати, але ніхто так і не готовий придбати. І, крім усього, ще й карантин…”
Восени ми вирішили відвідати рідне місто разом з сім’єю та здивувати маму нашим приїздом.
“Яка зустріч ! Чому ви мені заздалегідь не повідомили?” Мати сказала збентеженим голосом.
Я дізналася, що мій брат,, його дружина та їхня дочка проживали в квартирі бабусі, про продаж якої вони навіть і не думали. Я була у відпустці по догляду за дитиною і матеріально коштів не вистачало, і навіть якщо вони все ж продавали нерухомість, я не мала можливості зробити свій внесок у нову. Отримання іпотеки було неможливе для нас. Тим часом мій брат був постійно зайнятий роботою, а його стосунки з нашими батьками стали все гіршими.
“Оксано,” відповіла я, ” ти добре знаєш, що я перебуваю вдома з дитиною, і ми ледь можемо оплатити оренду житла, а ціни в столиці ще вищі. А ти тут давай обіцянки. Пам’ятай, що половина цієї квартири належить мені, і я також платила тобі орендну плату. Чи тобі не соромно за свої вчинки?”
“Зовсім не соромно,” відповіла дружина мого брата з усмішкою. “Можливо, ви розглядаєте можливість подати на мене в суд? Пробуйте. Крім того, квартиру не можна продати аж до того, як наша дочка стане дорослою, оскільки він зареєстрував її як мешканку цієї квартири”.
До мого здивування, виявилося, Що мій брат зареєстрував себе в квартирі нашої бабусі, а потім вирішив зареєструвати там і свою дочку.
“Як ти могла мене весь час обманювати?” запитала я маму , поспішно збираючи свої речі.
“Мені їх стало шкода,” розплакалася мама. ” Вони тільки недавно розповіли мені про своє рішення. А як же було зручно, що у нас була квартира для зустрічей, для моїх онуків, для всієї нашої родини. Ігор був згодний з продажем квартири до народження своєї доньки, але тепер він змінив свою думку”.
Це було надзвичайно болісно Моя сім’я та братова сім’я посварилися, і продаж квартири, що колись була спільною власністю, виявлявся майже неможливим. З того часу я не маю рідних вже багато часу.
Ми з чоловіком почали шукати варіанти,, щоб вирішити наші проблеми з житлом та створити комфортні умови для нашої сім’ї.
