Сьогодні Тарас поспішає додому, переповнений щастям. Він щойно освідчився своїй дівчині Олені, і вона сказала “так”. Він нарешті може здійснити свою мрію – одружитися з нею.
Їхні стосунки почалися після закінчення школи, але батьки вважали, що ті не готові до серйозних зобов’язань. Вони порадили їм зосередитися на навчанні та пошуку роботи, перш ніж думати про шлюб. Згодом вони роз’їхались по різних містах, щоб продовжити навчання. Згодом Олена почала зустрічатися з чоловіком, старшим за неї на шість років, на ім’я Віталій. Спочатку це було просто для того, щоб вписатися в колектив, але згодом він зробив пропозицію руки та серця, а вона попросила час на роздуми.
Одного разу, коли Олена з матір’ю готували святкову вечерю з Віталієм, вона зрозуміла, що забула хліб. Коли пішла в магазин по хліб, то зіткнулася з Тарасом, який вже подорослішав, але в його очах все ще горіла юнацька іскра. Він запитав її про нареченого, а дівчина поцікавилась, чи Тарас справді одружений, як сказала їй матір. Олена була шокована і розгублена, коли почула, що той вільний і одружиться лише, якщо Олена прийме його пропозицію руки та серця. Вона пояснила, що у неї зараз гостює Віталій, і вони вже планують весілля.
Олена повернулася додому, розриваючись між своїми почуттями до Тараса і зобов’язаннями перед Віталієм. Її мати, яка наполягала на тому, щоб вона вийшла заміж за Віталія, намагалася виправдати свій вчинок, але Олена не могла зрозуміти, чому матір намагається позбавити її щастя.
Після весілля Олена дізналася, що вагітна, і повідомила про це Тарасу, пояснивши, що якщо він не може прийняти дитину, то вона зрозуміє, якщо піде. Тарас, однак, розглядав дитину як символ свого кохання до Олени та не міг собі уявити, що може відмовитися від неї.
Зрештою, Олена і Тарас жили довго і щасливо, а дитина стала свідченням їхнього кохання.
