Ми з дружиною в шлюбі вже більше десяти років. Все було чудово, ми добре ладнали. Нашому синові всього п’ять років. Ми давно мріяли про дитину, та не виходило. І ось після численних спроб дружина нарешті завагітніла. Я був неймовірно щасливий.
Все у нас, як мені здавалося було добре, але тут моя дружина шокувала мене заявою:
— Я втомилася, мені необхідно побути одній. Я вже зібрала речі і взяла в оренду невелику квартиру.
У мене просто мову відняло. Все ж було спокійно, без скандалів і сварок, а тут раз і їй треба побути одній. Отож дружина переїхала на зйомне житло.
Друзі запевняли мене, що вона коханця завела, говорили, що зараз всі жінки такі вітряні.А я й чути цього хотів. Не вірив та й усе.
У мене з’явилася інші турботи, бо тепер на мої плечі лягло виховання сина. Я сам наполягав на тому, щоб дружина сиділа вдома і доглядала дитину, тому вона й не працювала. До того ж я отримував хорошу зарплату і ми нічого не потребували.
На роботі мені пішли на уступки і скоротили графік, але й грошей отримував менше. Звісно, мені самому б важко впоратися з дитиною, у дитячий садок син не ходив, а влаштувати його туди посеред року – нереально, тому я попросив маму посидіти з дитиною.
Моя мама погодилася тимчасово дивитися за сином. Також попросила грошей на продукти, бо пенсія в неї мізерна. Я дав, хоча розумів, що зараз нам треба сильно економити.
Дружина так і не дзвонила. Їй було зовсім не цікаво, як ми з сином живемо.
Згодом я побачив причину такої дивної поведінки
Це був накачаний блондин з голубими очима. Вони сиділи разом в ресторані, сміялися та їли суші.
З часом життя починало повертатися у звичне русло. Я зрозумів, що життя без дружини вже й не таке погане. Ніхто не дорікає тобі, що ти затримуєшся на роботі, заробляєш мало грошей, розкидаєш шкарпетки по квартирі. Я усвідомив, що мені більше личить бути з бородою, ніж без неї, дружина завжди вимагала збрити її, бо їй не до вподоби. Парфуми, від яких так фанатіла мого дружина, мені геть не подобалися. Словом, я зрозумів, що всі ці десять років, я робив усе, щоб догодити дружині, забуваючи про себе і свої бажання.
Нарешті, коли тепер, коли я став вільним, я можу робити те, що дійсно хочу. Став одягатися, як мені подобалося, зробив перестановку в квартирі на свій розсуд. Дружина не давалася чути, і я подав на розлучення.
Та за декілька днів до суду з’явилася дружина. Вмовляла мене, щоб я забрав заяву, сказала, що розібралася в своїх почуття і хоче повернутися, що кохає мене і зробила велику помилку.
Я відповів, що я також багато думав і вирішив, що не хочу її бачити. Заявив, що знаю про її зради, про блондина з блакитними очима і не бачу сенсу жити з нею під одним дахом.
Місяць часу від неї, ні слуху, ні духу. Кинула нас з сином, ні разу не зателефонували, не поцікавилась, як ми, а тепер з’явилася і хоче почати все спочатку. Ще й показує з себе дбайливу матусю. Це розставання відкрило мені очі на дружину і на її ставлення до мене та дитини.
