Мене звуть Віктор, мені тридцять сім років. Не зважаючи на те, що у мене було все, що я хотів у житті, мені не вистачало одного – сім’ї. Я живу у двокімнатній квартирі з матір’ю відтоді, як шість років тому п _омер мій батько. Я не хотів розчаровувати маму, не виправдовуючи її очікувань. Тому я закінчив навчання за хорошою спеціальністю, знайшов роботу і виправдав її сподівання. Вона з нетерпінням чекала, коли я повідомлю, що знайшов собі другу половинку, щоб вона могла няньчити онуків.
Зрештою, я познайомився з дівчиною, на ім’я Ангеліна, яка приїхала з села і на той час ще була студенткою. Її сім’я не була заможною, але для мене це не мало значення. Щоправда, мама не схвалювала мого вибору, кажучи, що Ангеліна мені не підходить. Але я вперше вирішив піти за своїм серцем і почав зустрічатися з Ангеліною. Через кілька місяців я привів її додому і розповів, що ми збираємося жити разом, і що вона вагітна моєю дитиною. Моя матір була іншої думки та вважала, що Ангеліна обманом вирішила залишитися в місті.
Не зважаючи на несхвалення моєї матері, Ангеліна переїхала до нас, і моя мати неохоче прийняла її. Хоча моя мама спочатку не була в захваті від Ангеліни, але з часом вона почала терпиміше ставитись до неї. Ангеліна виявилася чудовою господинею, і мама ніби заспокоїлась. Однак все ще сподівалася довести нас з Ангеліною до конфлікту.
Через деякий час у нас народилася дівчинка, яку назвали Катериною. Мама попросила зробити тест на батьківство ми погодилися, хоча я ніколи не сумнівався, що Катруся – моя донька. Тест підтвердив, що я є батьком дитини, але мама все одно відмовилася прийняти Ангеліну в нашу сім’ю. Вона навіть запропонувала мені розлучитися з Ангеліною і забрати дочку.
Я був розлючений і вирішив піти з дому моєї матері разом з Ангеліною і Катрусею. З того часу я мінімально спілкуюся з матір’ю, тому що вважаю, що вона егоїстична і не дбає про мої почуття. Шкода, що вона не змогла прийняти Ангеліну як частину нашої сім’ї, але я не збираюся миритися з її поведінкою.
