У нас із чоловіком чудова родина, в якій панує мир та любов. Ми живемо разом з трирічним сином та проводимо час, радіючи один одному. Наша історія кохання триває вже вісім років, три з яких ми провели разом, до того як одружилися. На початку відносин, як і багато інших молодих пар, ми мріяли про фінансову стабільність та змогу задовольняти свої потреби. На жаль, доля розпорядилася інакше і перед нами постали фінансові труднощі. Якщо раніше могли дозволити собі розкіш спільно виховувати дитину, то зараз мусимо віддати нашого маленького сина до дитячого садочка, оскільки я також повинна працювати, щоб забезпечити сім’ю.
Не зважаючи на наші зусилля заробляти гроші, все одно стикаємося з великими матеріальними труднощами. Витрати на дитячий садок досить великі й не дозволяють заощадити кошти навіть тоді, коли обоє працюємо. Ми не знали, як розв’язати цю проблему, і чоловік вже думав про те, щоб поїхати на заробітки, аби мати можливість забезпечити нашу родину. Але я не хочу, щоб він кудись їхав.
Я йому зразу сказала, що нікуди не відпущу, бо ні за які гроші ми не зможемо купити час, проведений разом. Для мене важливо, щоб кохана людина була поруч. Чоловік почав шукати нову роботу, але зі старої звільнятись не поспішав. Однак, ми все ще мали проблеми з дитячим садком і з додатковими заняттями для нашого сина, зокрема із секцією футболу.
Одного вечора вирішили відвідати мою свекруху, щоб просто посидіти разом, попити чаю та поговорити. Наш синочок дуже за нею скучив. Вона одразу помітила, що ми в поганому настрої, і почала запитувати про причину. Ми не хотіли нічого розказувати, але вона змусила нас зізнатись в чому проблема. Моя свекруха люб’язно запропонувала допомогу. Вона повідомила, що вони з чоловіком зможуть оплатити садок, але додаткові спортивні заняття вже виходять за їхні можливості. Нам з чоловіком було дуже неприємно брати у них кошти, але ми все ж погодилися, оскільки я ще не знайшла нову роботу. З батьківською допомогою ми зможемо оплачувати футбольну секцію для нашого синочка.
Жили так близько року. Кожен місяць без попередження свекруха переказувала гроші на нашу картку, щоб ми могли сплатити за садочок. Аби зберегти гроші, ми відмовляли собі в багатьох речах, але все ж оплачували секцію для нашого хлопчика, бо він дуже любить грати у футбол. Нещодавно я подала резюме на дуже бажану посаду за моєю спеціальністю, з хорошою заробітною платою. Це була робота моєї мрії, і я була у захваті, коли дізналась, що мене беруть. Ми з чоловіком були дуже щасливі та не могли повірити в таку удачу, але вирішили не відмовлятися від допомоги свекрухи. Замість цього, намагались відкладати кошти на майбутнє нашого синочка.
Через кілька тижнів пішли до свекрухи на чай. Ми пам’ятали, що домовилися не розповідати їй про мою нову роботу. Але наш маленький синочок випадково відкрив цю таємницю бабусі, сказавши, що я тепер працюю в новому місці та заробляю дуже багато грошей, що дозволяє мені купувати йому морозиво кожного дня. Свекруха зрозуміла, що ми зібрали значну суму грошей та обурилася, звинувачуючи у крадіжці та брехні. Вона відмовилася оплачувати садочок нашої дитини та навіть вигнала зі своєї квартири.
Кілька днів минуло, але свекруха все ще не бажає спілкуватися з нами. Ми розуміємо, що повелись не дуже гідно, але ж її кошти витрачали не на себе, а відкладали для майбутнього нашого сина. Зараз сидимо на кухні та думаємо, як випросити у свекрухи пробачення.
