Зоряна йшла стежкою потупившись у землю. Сьогодні від неї пішов чоловік. Пояснив, що від нього завагітніла коханка і він не хоче, щоб дитина росла без батька. А їй, як далі жити? Зоряна була заміжня майже десять років. Їх шлюб пройшов стільки випробувань. Жінка була хорошою дружиною та господинею. Не думала, що Дмитро її коли-небудь зрадить. Не хотілось повертатись в порожню квартиру, де все нагадувало про втрачені роки та сподівання.
А як красиво починалась їх романтична історія. Дмитро два роки упадав за дівчиною. А вона не відповідала йому взаємністю, бо батько взяв з неї слово, що доки не здобуде вищу освіту, ніяких стосунків. Насправді Дмитро їй теж подобався. Дівчина боялася, що його втомить таке довге очікування. Але кавалер був налаштований рішуче. До того ж від спільних знайомих він дізнався про обіцянку, яку дівчина дала батькам.
З часом вони нарешті одружились. Та за два роки спільного життя дізнались, що Зоряна не може мати дітей. Дмитро обіцяв, що це ніяк не вплине на їхні стосунки й вони завжди будуть разом. Можливо, колись наважиться усиновити дитину, а поки житимуть у власне задоволення. І справді, подружжя намагалось жити повним життям: багато подорожували, ні в чому собі не відмовляли.
Роздуми перервала шалена втома у ногах і Зоряна присіла у парку на лавочку. Поряд сидів якийсь чоловік. Він колихав дитину у візочку, а коли немовля почало плакати, то геть розгубився. Помітно було, що досвід у нього невеликий. Зоряна запропонувала свою допомогу. Їй не раз доводилось глядіти племінників. Чоловік не мав нічого проти. Заколисавши малюка, Зоряна поклала його назад до візочка. Коли дівчина запитала де мама дитини, чоловік не зміг стримати сліз.
Виявляється, вона не пережила важких пологів. Сьогодні два тижні, як її не стало. Синочка із пологового забрав лише сьогодні. У догляді за немовлятами нічого не тямить і немає родичів, які б підказали, адже вони із покійною дружиною зростали без батьків. Друзі ще власних дітей не мають, тому теж ніяк такої практичної поради дати не можуть.
Зоряна запропонувала свою поміч. Вони утрьох відправились до Сергія додому.
З того часу минуло вже майже два роки. Зоряна з маленьким Юрком гуляла за ручку в парку. Вони вже йдуть додому, бо скоро з роботи повинен повернутись тато. Жінка тепер знає, що доля здатна робити неймовірні сюрпризи тоді, коли ти на це зовсім не чекаєш. Рік тому вони із Сергієм побрались. Пара відчувала себе щасливою, тому часу вирішили не гаяти. До того ж їх захопила зненацька неймовірно радісна новина.
Одного ранку Зоряна почувалась зле. На прийомі у лікаря їй повідомили, що скоро вона стане матусею. На це ніхто не сподівався, але схоже, що мрії таки здійснюються. Юрко матиме сестричку, а Зоряна із Сергієм повноцінну сім’ю.
