Я зростав у звичайній сім’ї. Батьки багато працювали, намагались заробити грошей, щоб ми із сестрою не знали нужди. Вони повертались додому пізно ввечері, тому за Настею доглядав я.
Після закінчення школи я вступив до університету. Майбутню професію обирав самостійно і радий, що не прогадав. Вже на третьому курсі зміг знайти хороший підробіток за спеціальністю. Грошей на той час мені цілком вистачало.
За шість років старань та ощадливості, я зміг купити собі однокімнатну квартиру. І про батьків не забував, допомагав по можливості.
Моя молодша сестра Настя якраз закінчила школу та планувала здобути вищу освіту. Але так і не змогла вступити до університету на державну форму навчання. Можливо, конкурс був великий, а може, через те, що вона ніколи не була старанною у навчанні.
Я вирішив допомогти, та дати їй грошей на платну форму навчання.
Доки сестра здобувала вищу освіту, я встиг одружитись. У нас народилась дитина і виділяти такі великі кошти на допомогу рідним я вже не міг. Але за навчання Насті продовжував платити.
Та вона виявилась справжньою ледацюгою. Абсолютно не серйозна. Замість того, щоб потурбуватись про майбутнє, розважалась і жила у власне задоволення. Не відкладала жодних заощаджень, адже не було з чого – всі гроші йшли на відпочинок з друзями, тусовки та подорожі. Як би навчалась на державній формі, то її вже б давно виключили з університету, а так мої внески рятували.
Настя настільки знахабніла, що сіла мені на шию в буквальному сенсі. Вона не соромилась дзвонити серед тижня, щоб попросити скинути їй на карту певну суму коштів. Спершу я не відмовляв, але з часом мені це все набридло.
Не бачу поваги з її боку. Таке враження, що я для неї просто гаманець, з якого постійно можна тягнути гроші.
Якось вона зателефонувала мені, щоб вчергове попросити про фінансову підтримку. Цього разу хотіла, щоб я дав грошей на іспит, бо викладач не лише за знання ставить оцінки. Я рішуче відмовив і сказав, щоб шукала собі якийсь підробіток. Я в її віці вже сам заробляв на свої потреби.
Відмову сестра сприйняла дуже емоційно. Вона не звикла чути від мене слово “ні”, тому приїхала до мене і влаштувала справжній скандал. Аж моя маленька донечка перелякалась від того галасу. Ось така подяка за всі роки мого піклування. Я зрозумів, що Настя абсолютно не здатна цінувати хороше ставлення. Єдине, до чого воно її спонукає, це до збільшення розмірів забаганок.
Я вирішив, що пора припиняти свою благодійність. Сестра вже цілком доросла людина, щоб вчитись забезпечувати себе самостійно.
