Мене звати Андрій. Я живу з батьками й старшою сестрою та її сім’єю у трикімнатній квартирі. У нас завжди були хороші стосунки, але вони зіпсувались після того, як сестра почала вимагати, щоб я помінявся з нею кімнатами. Все через те, що моя кімната набагато тепліша та затишніша, ніж у неї. До того ж через постійну сирість у її кімнаті грибок. Оксана бідкається, що це може зашкодити здоров’ю дитини. Переконує мене, що я зможу позбутись того грибка.
Але я не погоджуюсь на вмовляння сестри. Якщо ні вона, ні її чоловік не впорались з цією проблемою, то як я маю її вирішити? Я теж не хочу жити у кімнаті з пліснявою. Чому я повинен поступатись своєю кімнатою та свідомо псувати собі життя.
Моя кімната знаходиться на південному боці, вона світла, добре прогрівається і мені там затишно та приємно. А вікна Оксаниної кімнати виходять на північ, там похмуріше та холодніше.
Тепер сестра зі мною не розмовляє. Її чоловік підтримав свою дружину і теж припинив спілкування зі мною, увімкнувши ігнор.
А кілька днів тому мама стала на їх сторону та почала тиснути на жалість. Каже, щоб я подумав про племінника й помінявся з сестрою кімнатами. Мене це дуже обурило і я посварився ще й з мамою. Усі рідні тепер дивляться на мене скоса, ніби я нелюд якийсь, якому байдуже до когось крім себе. Але це їх право. Я вважаю, що не зобов’язаний слідувати їх примхам та поступатись кімнатою у якій завжди мешкав.
