Зі своєю колишньою дружиною Артур познайомився на роботі – працював разом з нею у будівельній компанії. Одружившись, прожили разом 3 роки, за цей час у них появилась донька Маша. Після частих непopoзумінь дійшли згоди щодо р0злучення.
Хотіли мирно розв’язати питання забезпечення доньки, але жінка подала на аліменти, сплачувати які чоловік не збирався, мотивуючи своє рішення тим, що всі гроші вона тратить на себе. Тому опісля розлучення пара ніяк не могла дійти згоди, а оскільки їх об’єднувала спільна робота, уникати присутності одне одного було просто неможливо.
Вона заявила – не хоче, щоб батько, який не бере участі у вихованні, бачився зі своєю дитиною. Суд таки зобов’язав його сплачувати кошти на доньку. Та навіть це не дало Артуру можливості проводити час із Машею, колишня усіляко намагалась уникати їх зустрічі.
Бабуся з дідусем теж не мали змоги бачити внучку, хоча із ними жінка залишилась в хороших стосунках. Одного разу бабі таки вдалось добитись зустрічі з внучкою, і це відбувалось за присутності матері дівчинки. На питання доньки, чому мати забороняє їй гратись з татом, неохоче відпалювала – так потрібно. Невже Маша винна, що її батьки не можуть поладнати між собою? Дитина стала заручником їхніх постійних скандалів.
За рішеннями суду Артур мав право бачитись з дитиною, проте жінка все одно переховувала дівчинку.
Працювати на одній роботі стало просто нестерпно, врешті-решт чоловік вирішив звільнитись з компанії, щоб уникнути щоденних вияснень.
Матір дівчинки щоразу говорила, ніби батько дитини не він. Артур не вірив в це, але ситуація настільки стала нестерпною, що чоловік вирішив зробити тест на батьківство. Як не дивно, вона дала на це згоду. Результати приголомшили усіх залучених у цю історію – стільки шуму, галасу – і батьківство не підтвердилось. Це ж треба, вимагати сплати аліментів на утримання не його доньки. Артур одразу подав позов на відшкодування усіх надісланих ним коштів. Безперечно, дуже жалів, адже не зможе більше побачити Машеньку, оскільки щиро її любив. Так склались обставини. Він все одно вважає її своєю, а от колишню нарешті після стількох років судів вивів на чисту воду. Чув, що після цього вона виїхала з міста, забравши дитину.
Можливо, якби жінка дозволила йому бачитись з дочкою, ніхто так би й не дізнався про те, що він батько для чужої дитини.
