Андрію сорок років, він багато працює та платить за іпотеку. Робота торговим агентом не завжди приносить стабільний дохід, тому доводиться шукати додатковий заробіток. А ще на його відповідальності одинадцятирічна донька. Дружина трагічно загинула, тому він єдиний годувальник у сім’ї. Одним словом, вибір не великий.
У Андрія є менша сестра Ангеліна.Вона на п’ять років молодша й досі живе з батьками, які її повністю забезпечують. Ангеліна каже, що ще не знайшла себе, тому роботу не шукає, її й так все влаштовує.
Батьки Андрія та Ангеліни одного віку й обоє вже на пенсії. Вони не мають додаткових джерел прибутку, тому іноді буває скрутно. Та це ніяк не впливає на безтурботне життя Ангеліни. Для неї батьки готові на все, навіть останню копійку віддати, лише б їх донечка не страждала на не улюбленій роботі. Вони сподіваються, що зрештою Ангеліна таки відшукає свій шлях. Хоча пошуки вона навіть не починала.
А тепер у них з’явилась нова геніальна ідея – вони хочуть подарувати доньці окреме житло. Сподіваються, що можливо самостійне життя на новому місці сприятиме позитивним змінам.
Та де взяти гроші, якщо ледь виживаєш на ті копійки, які платять пенсіонерам. Довго не думаючи, вирішили попросити їх у старшого сина. Зателефонували до Андрія, й обережно натякнули чи не міг би він зробити перший внесок за житло сестри.
Андрій не хотів вірити власним вухам. Він перевів подих, й наскільки спокійно міг відповісти, промовив:
– А вона вже роботу знайшла?
Батьки почали виправдовуватись:
– У неї все ще попереду. Вона обов’язково знайде щось до душі. Ми ж не можемо її вигнати на роботу, яка їй не подобається.
Звісно, Андрій відмовився й образився на батьків. Дуже неприємно, коли одну дитину виділяють, бережуть, а до іншої ставляться споживацьки.
