Напередодні різдвяних свят я вирішила поприбирати в домі. Коли наводила порядок у кабінеті чоловіка, то натрапила в шухляді його столу на дивний зошит. В ньому перераховувались усі витрати чоловіка на мого дев’ятирічного сина.
Він ходить перейшов до третього класу. Щоб придбати усе необхідне до школи пішло чимало коштів. З рідним батьком мого Сергійка ми розлучились, коли йому ще й року не було. Колишній абсолютно не дбає про сина. Чого не скажеш про мого нинішнього чоловіка. Ми з ним познайомились, коли Сергійкові було лише шість. Назар запевняв, що ставитиметься до моєї дитини, як до рідної. А це для мене було дуже важливим показником.
Та сталося все не так, як я мріяла. Я помічала, що Назар не сильно переймається роллю батьківства та не намагається налагодити стосунки із моїм сином. Якось вплинути на це мені не вдалося, тому вирішила, що головне, аби була взаємна повага, а батьківські почуття нав’язати неможливо. Через рік після одруження я завагітніла й народила чоловікові донечку. Вона стала татковою улюбленицею. Назар проводить з нею кожну вільну хвилину, як і годиться люблячому батькові.
Я зараз у декретній відпустці, тому забезпечення сім’ї повністю на плечах чоловіка. Він не жаліє грошей на мого сина, купує йому все необхідне, водить у кіно та на атракціони.
Тому, коли я побачила ці записи, вони мене просто ошелешили. Там перераховано усе, що Назар йому купував, навіть дати проставлені.
Вирішила поговорити з чоловіком та дізнатись, що це все означає. Але його пояснення шокувало мене ще більше, ніж записи у зошиті. Він спокійним голосом відповів, що це все логічно. Зараз я у декретній відпустці й не можу забезпечувати власного сина. А коли вийду на роботу, повинна буду повернути кошти витрачені на нього. Крім того, він наголосив, що я могла б стягувати з колишнього аліменти й таким чином мені б легше було розрахуватись з боргами. Назар зауважив, що для нього головне забезпечити усім найкращим власну доньку.
Той випадок перевернув мій світ з ніг на голову. Сподівалась отримати від чоловіка приємний сюрприз на свята, а отримала удар ножем у спину. Але я його кохаю і не уявляю життя без нього. Та не знаю, як мені змиритись з його дріб’язковістю. Огидно на душі від цього.
