Я уже 10 хвилин стояла під своїм офісом. Василь вже мав би під’їхати, тому я вирішила зателефонувати до чоловіка:
– Вася ти де, я вже десять хвилин тебе тут чекаю.
– У мене зламався автомобіль, візьми таксі, не потрібно мене чекати.
– Ти що кудись біжиш, у тебе такий голос, ніби ти пробіг 100 км?
– Не заважай мені, будь ласка, я ремонтую автомобіль.
– А хто це біля тебе сміється? – запитала я, проте Василь уже поклав слухавку.
Я почала думати як мені дістатися додому: їхати на таксі чи на на маршрутці. Вільних автомобілів у службах таксі не було, тож оператор сказав, що потрібно чекати близько пів години. Мені нічого не залишалося, як піти на зупинку. Додому мені їхати 4 зупинки. Нарешті приїхала маршрутка, я сіла біля водія. Не встигли ми від’їхати від зупинки, як в маршрутку вдарився автомобіль. Він видко виїхав з повороту і водій не впорався з керуванням.
Прокинулася я лише в лікарняній палаті. Лише зараз я згадала що зі мною сталося. В моїй уяві виникла аварія в якій я постраждала. Я покликала чоловіка, але його поруч не було. Згодом в палату зайшла медсестра, сказала, що мені не можна хвилюватися та зараз вона зробить мені укол. Додала, що я маю відпочити. Я запитала чи приходив мій чоловік, жінка опустила очі та сказала, що мій чоловік у лікаря та прийде пізніше.
У мене було таке відчуття, що він не прийде.
За час нашого сімейного життя у нас з Василем накопичили великі заощадження. Ми з чоловіком не укладали шлюбного договору. Тому доля цих заощаджень після нашого розлучення невідома. Я думаю, що у нас вже давно все йде до розлучення. Сьогоднішня ситуація з телефонної розмовою цьому підтвердження. Боюсь, що Василь скористається цією ситуацією для, того щоб привласнити моє майно.
Згодом зайшов лікар Олександр Ігорьович, розповів мені про те, що мій чоловік до нього заходив, запитував які у мене шанси на одужання. Потім лікар розповів мені про те, що в цій аварії я дуже сильно постраждала. Допомогти мені можна, проте знадобиться тривале лікування. Олександр Ігорьович розповів, що Василь відреагував дуже погано, він не думає, що мій чоловік має намір мене лікувати, його цікавило лише де мої прикраси, які були на мені в момент аварії.
Олександр Ігорьович сказав, що вони зроблять усе що їх силах для того, щоб поставити мене на ноги.
Недовго думаючи, я зателефонувала до свого адвоката. Максим мій однокласник та за сумісництвом займається юридичними справами моєї фірми. Він сказав, що якраз збирався до мене зателефонувати. Річ у тім, що Василь зробив довіреність, яка є підробленим документом та збирався по довіреності зняти кошти. Коли Василь зрозумів, що його викрили він почав тікати, потрапив у аварію.
Його привезли в ту ж саму лікарню, де лежала я. Згодом до нього прийшла поліція. Василь запитував чи я прийду його провідати, а медсестра повідомила, що мене скоро виписують.
Після розлучення я отримала все, що хотів забрати Василь. Згодом я зустріла свого майбутнього чоловіка та вийшла за нього заміж.
