Іноді буває що жінка не створена для сім’ї та для того, щоб стати матір’ю. Моя дружина була такою.
Попри це моя дружина народила мене донечку і матір з неї була, м’яко кажучи не дуже. Ельвіра увесь час займалися своєю кар’єрою і коли я їй говорив що донька потребує материнської уваги, вона казала що має заробляти гроші та що у неї є інші родичі, які можуть про неї подбати. Відповідно виховання донечки лягло на мої плечі.
Донечка захотіла стати дизайнером одягу та Софія пішла вчитися на кравця.
Училище знаходилася в іншому місті та Софійка проживала у гуртожитку. На жаль вона зв’язалася з поганими дівчатами та ми з нею суттєво віддалася. Дружина так вдарилася в кар’єру, що й забула про сім’ю. Наші стосунки охолодили й ми з Ельвірою розлучилися.
Щоб не з’їхати з глузду я завів собі нове хобі – почав їздити на риболовлю і брати участь у різних риболовних конкурсах.
Першою на примирення прийшла Софія і сказала що хоче познайомитися в мене зі своїм хлопцем. Я дуже сильно зрадів та коли побачив Михайла моя радість змінилися на занепокоєнням, бо цей хлопець мені з першого погляду на сподобався, було в ньому щось таке, що мене насторожувало.
Згодом донька з Михайлом одружилися, вони стали проживати на орендованій квартирі. Я залишався проживати в двокімнатній квартирі.
Останнім часом Софія почала до мене все частіше приїжджати, сказала що вона вагітна і їм набридло жити на орендованій квартирі. Пропонувала мені продати квартиру та віддати їй половину коштів.
Я розумію що після продажу квартири вийде не дуже велика сума, за половину якої я нічого собі не зможу собі путнє придбати. Тож я відмовився, сказаши, що перепишу цю квартиру лише на онука.
Донька образилася на мене і з того часу ми перестали спілкуватися.
