Я була проти, щоб мій син одружувався з Василиною, але він не хотів мене слухати. Мені добре відома її сімейка, особливо матір, яка змінювала чоловіків, як рукавички ще із замолоду. Я не вірила, що її донька могла бути іншою з таким то вихованням.
Але Вадим сказав, що кохає цю дівчину і своє рішення не змінить. Що я мала робити? Довелося змиритись. При невістці намагалась не виказувати своє справжнє ставлення до неї. Думала, що їх шлюб не протримається й року.
Але, на диво, вже за рік після весілля вона народила мені онучку Марійку. Тоді уся моя неприязнь до Василини відпала і я повірила, що мій син зможе бути щасливим з нею, а діти лише зміцнять їх шлюб.
Та, зовсім скоро мене ошелешили новиною, що молоде подружжя розлучається. Невістка вирішила покинути мого Вадима заради іншого. Син дуже від цього страждав, адже кохав її й думав, що їх шлюб назавжди. Він вирішив виїхати жити в іншу країну, щоб ніщо не нагадувало про його розбите серце.
А Василина тим часом вже мешкала зі своїм новим обранцем та вигадувала всілякі безглузді причини, щоб заборонити Вадиму бачитись з рідною донькою. Вони з Вадимом домовились, що Василина не подаватиме на аліменти, а він сам буде щомісяця давати гроші на дитину.
З часом Вадим зустрів хорошу дівчину. Вони побрались і народили сина. Але Вадим продовжував фінансову підтримку старшої доньки, хоч всі чотири роки ні разу з нею не вдалось побачитись. Колишня заборонила будь-які зустрічі, а сам підходити до дитини, яка його не пам’ятала він не наважувався.
Та недавно Василина зателефонувала й запитала, чи не хоче Вадим побачити доньку. Невже батьківські почуття згасли?
Але те, що я дізналась згодом, мене просто приголомшило. З’ясувалося, що Василина позбавила мого сина батьківських прав, бо тест на батьківство показав, що справжнім батьком Марійки є її нинішній чоловік, а не Вадим.
Я почала переконувати сина, що він має повне право позиватись до суду, щоб колишня повернула усі кошти, які він витрачав на чужу дитину протягом всіх цих років. Але син відповів, що Світлана, його теперішня дружина, переконала його не робити цього:
– Вона запитала, як ти почуватимешся, коли відбереш ці гроші назад? Нехай цей обман буде на совісті Василини, їй із цим жити.
Я зрозуміла, що молода невістка має рацію. Як добре, що йому дісталась така мудра й благородна дружина. Тепер я за нього спокійна.
