Я не розуміла як таке можливо. Отямившись після наркозу в палаті, я побачила, що поряд сплять мирним сном двоє новонароджених у пелюшках різного кольору. Одне немовля було загорнуте у блакитну пелюшку, а інше у рожеву. Вже навіть подумала, що може досі сплю. Але це все було насправді.
Виношувати дитину мені було важко і лікарі порадили, що під час пологів краще буде зробити кесарів розтин. Мені ввели наркоз і останнє, що я пам’ятаю це крик новонародженого малюка. Потім я просто відключилась. Коли прокинулась в палаті, мені все боліло, важко було поворухнутись.
А виявляється я виношувала двійнят. Під час УЗД лікар зміг роздивитись лише один плід. Він сказав, що я стану мамою хлопчика. А я так мріяла про донечку. Але новина проте, що скоро я матиму синочка однаково мене порадувала. Я навіть не думала, що після пологів моя радість виявиться подвійною.
Я ще відходила від наркозу та оперативного втручання і хоч нестерпно болів кожен сантиметр тіла, почувала себе найщасливішою людиною на світі. Згодом прийшов мій чоловік. Для нього подвійне батьківство теж стало сюрпризом. Він подякував мені за мій подвиг, поцілував і побіг до магазину купувати речі для нашої маленької принцеси.
У пологовому я пробула близько тижня. На виписку прийшли наші родичі та друзі, щоб привітати з поповненням. Тепер нас в сім’ї четверо. Ми подякували лікарям і всьому персоналу за турботу та професіоналізм. Аж не віриться, що я їду додому із подвійним щастям, з крихітками, який нещодавно носила під серцем.
