Колись мій батько був викладачем в університеті. Його дуже поважали, він писав методички, навіть одного разу книгу написав. Та після виходу на пенсію з батьком сталася неприємна ситуація – у нього виявили склероз. В той час батько проживав один та саме сусіди розповіли мені про його дивну поведінку.
Батько міг відкрити газ та піти собі гуляти в куртці та трусах. Забував як звати сусідів та кожен день з ними знайомився і докучав розповідями про своє життя, причому кожен раз він вигадував щось інше. Одного разу він був капітаном дальнього плавання, іншого – космонавтом, наступного дня він розповідав про те, що саме він винайшов електрику та що його винахід підло вкрали. Старшим людям було не до сміху, а ось підлітки дуже любили з нього кепкувати та викладати відео з ним в інтернет.
Останньою краплею стало відео, на якому мій батько гуляє в центрі міста в різних шкарпетках, штанах задом наперед та в шапці-вушанці. Це відео набрало дуже багато переглядів, зробивши з мого батька “зірку”.
По характеру своєї роботи я не маю змоги увесь час за ним дивитися, додому його забрати не можу, адже у нас маленька дитина та дружина дивиться за нею, де їй ще й за моїм батьком наглядати.
Довелося влаштувати батька в будинок для літніх людей. Так мені хоч спокійніше буде. Спочатку мене мучила совість, але потім я все ретельно обдумав та вирішив, що це лише на краще.
