Один знайомий якось розповів мені, що дівчата з села більш доступні тому, що вони мають ціль будь-що переїхати жити до міста. Вони легше йдуть на контакт, більш розкуті та піддатливі.
Я сама родом з міста та мені було дуже дивно про таке чути. Я вважала, що негоже дівчині бігати за хлопцем та й хлопці не будуть на таких дівчат звертати увагу. Потім я вступила до університету. Там я наглядно побачила те, про що розповідав мій знайомий. Ще з першого курсу деякі студентки виглядають собі багатих наречених та самі на них вішаються.
Одного разу мене запросив на свій День народження однокурсник, дівчата з мого університету теж були запрошені. Чого я тільки не надивилась за увесь вечір.
Річ у тім, що Леонід проживає з батьками у власному будинку, університет йому потрібний лише “для галочки”, були ще запрошені його друзі, які навчаються в інших університетах та які теж з багатих сімей.
Дівчат на святі було більше та ті, хто був більш повороткий, відразу прибрали до рук багатих кавалерів. Те, що у деяких з них є дівчина нікого не зупиняло. Яким же було моє здивування, коли винуватець свята через деякий час усамітнився з однією дівчиною.
Дівчата поводили себе розкуто та вульгарно, було дуже неприємно знаходитися на такому святі. Я викликала таксі та поїхала додому.
Наступного дня у нас були лекції та я дізналася, що після того, як я пішла, почалося найцікавіше. Дівчата, яким не вистачило хлопців, почали активно відбивати кавалерів у своїх подруг. Спочатку були словесні перепалки, а потім діло дійшло до сутички. Одній дівчині навіть виде рли пучок волосся. Вона потім ще знайшла цей пучок волосся та голосно над ним ридала.
Деякі дівчата прийшли в університет з подряпинами. На цьому діло не закінчилось та розбирання продовжились на перерві. Я бачила, як група дівчат накинулись на мою одногрупницю та звинувачували її в тому, що вона танцювала з іменинником. Довелося заступитися за бідну дівчину. Не розумію в чому була її провина. Якщо хлопець запросив її, а не когось із них, то що, тепер потрібно її за це покарати?
Складається враження, що знайти хлопця з житлом у місті – це для них місія усього їх життя та єдиний спосіб залишитися у місті. Тобто на свої сили та розум ніхто з них не розраховує. Не можу сказати, що дівчата з села абсолютно всі такі. Проте те, що я побачила ввело мене у стан шоку.
Мені цікаво, куди дивляться хлопці, які погоджуються одружитися з дівчиною, якій потрібне лише проживання у місті та як надалі складається їх життя. Може, хто знає. Поділіться досвідом.
