Місяць тому ми з дружиною переїхали на нову квартиру на п’ятому поверсі. Минуло всього пару днів і на нашому поверсі згасло світло. Я пішов перевірити у чому причина та побачив, що лампочка перегоріла.
Коли пішов її міняти, до мене підійшла сусідка та розповіла, що на нашому поверсі постійно перегорають лампочки. У квартирі Валентини Степанівни такої проблеми немає, роками може не міняти, а тут кожного тижня перегорає. Ми вирішили покликати спеціаліста, щоб перевірив у чому проблема. Він поміряв напругу в загальному коридорі та у квартирі й повідомив, що все у нормі й не зрозуміло чому у нас регулярно перегорають лампочки. Причин для цього немає.
Я почав підозрювати, що у нашому домі з’явився злодій, але для чого йому така кількість лампочок не розумів. Почав час від часу підходити до дверей та спостерігати у вічко, коли чув якийсь шум. Минув тиждень, як я почув, що на коридорі щось шурхотить. Швидко відчинив двері, але злодій швидко спустився сходами і я не побачив, як він виглядає. Це був пізній вечір і я вирішив, що раз він діє так систематично, то влаштую йому засідку.
Вкрутив нову лампочку і за тиждень втілив задумане. Заховався у комірці між четвертим та п’ятим поверхом, а дружина чекала за дверима у квартирі. Й знову у той самий час прийшов незнайомець, щоб здійснити звичну справу. Дружина різко відчинила двері та вигукнула “Стояти! Злодій!”
Виявляється, лампочки у нас в коридорі викручував якийсь юнак. Перелякавшись, він випустив здобич із рук та побіг униз сходами. Я якраз вижидав його у комірці та встиг схопити. Це був хлопчина з другого поверху. Він ще школяр.
Ми з дружиною поговорили з його батьками й вони принесли нам свої щирі вибачення та пообіцяли, що такого більше не повториться. І справді, нарешті у нас в коридорі немає проблем з освітленням.
