Ми з чоловіком одружені два роки. Він довго добивався моєї прихильності, зрештою я здалась і ми почали зустрічатись. Згодом він запропонував мені стати його дружиною. Я відповіла йому згодою, бо до того часу сама у нього закохалась по самі вуха. Моїй мамі подобався майбутній зять і вона постійно його хвалила. Тішилась, що такий завидний наречений обрав її доньку. Артур був з багатої сім’ї. Його батько був бізнесменом. Артур працював у фірмі батька на керівній посаді. Він був єдиним спадкоємцем і згодом увесь бізнес мав дістатись йому.
За пів року подружнього життя я завагітніла. Всі тішились радісній новині. Мої батьки з нетерпінням чекали онуків і Артурові мати з батьком мріяли про нащадка. Але вагітність моя не була такою безхмарною. Вона проходила важко, як і самі пологи. За кілька місяців до народження сина, я змушена була лягти на збереження, а потім ще довго приходила у норму вдома.
Звичайно, що часу та сил на догляд за собою у мене практично не було. Я не займалась спортом, а через постійне сидіння вдома набрала зайві кілограми. Я хворіла й мені важко було з усім цим справлятись. Я мріяла швидше повернутись додому з лікарні та почати жити так, як мріяла.
Та вдома я відчула, що щось змінилось. Особливо це відчувалось у стосунках з чоловіком. Артур більше не дивився на мене закоханим поглядом. Він став байдужим, затримувався на роботі. Навіть коли я ще лежала у лікарні, то рідко мене провідував, вигадуючи якісь безглузді відмовки. Вдома ситуація ще більш загострилась. Здавалось, що він повертався в нашу квартиру, як на каторгу.
Коли я намагалась з’ясувати стосунки, він сказав мені, що вагітність мене дуже змінила і йому тепер соромно з’являтись зі мною на людях. Я не чекала почути такого від коханого чоловіка, якому щойно народила нащадка. Я стисла зуби, щоб не розридатись, але підступні сльози ринули з очей. Я ж не через лінь такою стала, а через важку вагітність. Ми дуже посварились. Я поїхала пожити у мами. Не можу навіть дивитись на нього. Єдина моя розрада – це мій маленький синочок. Сподіваюсь він виросте гідним чоловіком, не таким, яким виявився його батько. А з Артуром я вирішила розлучитись.
