Я вже дуже давно мріяла про собаку. Я з’їхала від батьків близько трьох років тому і почувалась дуже самотньою. Мені потрібна була подруга або хлопець, або собака. Оскільки із першими пунктами не склалось, купила собаку. Велику і гарну. Жартома називала її «Карапуз». Вирішила, що буде дотепно.
Якось у вечері Карапуз дуже просився на двір. Було вже пізно, але він ніяк не замовкав, мабуть з’їв щось не те. Я одяглась і вийшла з ним на вулицю, щоб вигуляти.
Ми рідко гуляємо з поводом, тож він одразу побіг у кущі, а я продовжувала йти вузькою стежкою.
На вулиці було безлюдно, тож я почувалась безпечно аж поки не почула за спиною:
- І що така красуня робить зовсім одна?
- Я і не думав, що сьогодні вдасться познайомитися та розважитись з такою кралею.
Я собаку відвела на дресування ще коли він був цуциком. Тож він завжди слухняно виконував мої команди.
- Карапуз, до мене! Сосиска!
- Ти чув? Карапуза вона кличе. Думає її маленька собачка зможе захистити.
- Давай глянемо на цього «карапуза».
Ось так вони продовжували сміятись поки із кущів не вийшов мій пес. Великий, злий і готовий захищати свою хазяйку. Одного одразу збив із ніг і прокусив праву ногу, тож він залишився лежати на землі. Другий взявся тікати, але Карапуз був швидшим. Притиснув до землі і скалився, поки той не перестав пручатись.
Я одразу ж викликала поліцію.
Приїхала машина дуже швидко. Поліцейські перше здивувались як одна маленька жінка справилась із двома дорослими чоловіками, а потім побачили мого пса.
Поліцейські стали підходити зі словам «фу-фу» та мій красень і вухом не повів і з місця не зрушив.
Тут нічого дивного, мені ще на курсах з дресування рекомендували деякі команди замінити для власної безпеки. Ось так у нас «фас» перетворився на «сосиску», а команда «фу» звучить як «мирно». У такому випадку жодну іншу людину собака не зрозуміє, а отже і слухати не стане. Рекомендую!
Поліцейські сміялись весь час, поки арештовували злочинців. Тепер розповідаю цю історію всім друзям. Щоб обережні були, і щоб собак цінували.
