У нас з дружиною є дача за містом, куди ми завжди тікаємо відпочивати, особливо літом. І дочка наша дуже полюбляє побігати по просторому подвір’ї. Вона надзвичайно цікава дівчинка, хоча їй лише три. Цього літа вийшло так, що ми з дружиною були обоє у відпустці в один час, тож вирішили провести все літо на дачі. Там природа, ліс неподалік. Наш будинок новий, і в ньому вдосталь місця. Я час від часу приїжджаю доглядати за подвір’ям. Поблизу лісу є річка, де я можу в тиші зайнятися своїм улюбленим заняттям – риболовлею.
Тож того дня я встав зранку та пішов до річки. Дочка з дружиною ще міцно спали. Я не став їх будити, тихо вийшов з хати. Хотів, допоки вони сплять, наловити риби та зварити для них смачної юшки.
Рибалка вдалася, тож я радісно повернувся додому та став розпалювати вогнище..
Я зайшов на подвір’я, а донечка вже гралася в піску.
– Доню, а мама наша де?
– Спить в кімнаті. З Артуром.
– Яким ще Артуром?
– Великим.
Я скоро побіг у хату. Який ще Артур? Як вона взагалі посміла? Забіг у нашу спальню. Відкрив двері та вже хотів надавати супернику, як помітив свою жінку, яка спала, обіймаючи великого ведмедя. Хух! Оце я роззява, так я ж сам назвав того ведмедя Артуром.
Коли почав розповідати про свої здогадки дружині, вона ще довго сміялися з мене. Ми й досі згадуємо, як я застав її в обіймах з Артуром.
