Був вечір перед Новим роком. Я дуже люблю це свято, воно одне з моїх улюблених.
Ще з самого ранку дружина почала готувати святковий стіл. Ми з сином прикрашали ялинку.
Теща з села передала нам дуже багато харчів, тож вечеря мала бути просто шикарною. З кухні раз у раз до нас долинали запахи, від яких тепла слина. Тетяна добряче втомилася від приготування, я допомагав дружині чим тільки міг. За усіма клопотами вона забула купити горошок до салату. Тетяна не могла відлучатися з дому, оскільки слідкувала за приготуванням страв. Я не знав, що там готується тож замінити її на кухні не міг. Відповідно мені довелося йти в магазин за горошком.
Зовсім не хотілося це робити, адже я люблю тепло, а щоб іти на вулицю довелося одягати на себе дуже багато одягу. Єдине, що мені хотілося, це щоб скоріше настало святкування Нового року і наїстися досхочу страв, які приготувала дружина. Але Тетяна наполягала, тож довелося йти.
Дорогою я зустрів свою колишню однокласницю. Колись ми з нею та ще з декількома хлопцями дуже сильно дружили. Лариса наполягла на тому, щоб я зайшов до неї на секунду, щоб разом провести старий рік. Казала, що це не займе небагато часу.
Згадуючи, як ми колись в молодості святкували Новий рік, на мене нахлинула ностальгія та я вирішив на хвилинку заскочити в гості до давньої подруги. Потім я планував швиденько йти додому, оскільки я уже купила все необхідне.
Ми випили трішки шампанського та я вже зібрався йти, проте Лариса попросила почекати, поки вона закінчить приготування кави. Почала розхвалювати те, як вона вміє готувати каву, мовляв ніхто так не вміє, як вона. Як згодом з’ясувалося, Лариса підлила мені в каву коньяк. Після того я нічого не пам’ятав.
Прокинувся в ліжку з Ларисою, у мене жахливо боліла голова та я не знав чи між нами щось було цієї ночі. Як мені тепер повертатися додому? Що я скажу дружині?
Довелося провести з Ларисою деякий час, поки я не придумаю як помиритися з Тетяною. Я вже зрозумів, що Лариса до мене не байдуже. Ще в шкільні роки я це помічав.
Коли Лариса вже напряму почала заявляти про те, що не проти мати зі мною стосунки, я зібрався з духом і повернувся додому. Мені було дуже важко пояснити причину своєї відсутності, проте я загинув з полегшенням, коли Тетяна сказала, що про все знає. Сину розповів його однокласник, який проживає в тому самому будинку, що й Лариса. І він мене бачив.
Не знаю як далі складатимуться наші стосунки та як мені вдасться довести свою вірність дружині.
