Мене звати Дмитро та я з семи років ріс без батьків. Мене виховувала бабуся. Я погано пам’ятаю свою маму та батька. Вони живі та здорові, не віддавали мене в дитячий будинок, просто залишили на бабусю та поїхали на заробітки.
Хтозна, може так краще, ніж жити з батьками, яким до тебе немає ніякого діла. Пояснювали свій від’їзд вони тим, що потрібно заробити грошей мені на освіту та квартиру. Проте у мене складається враження, що вони просто втекли від батьківських обов’язків. Я вважаю, що всі люди різні та не можна вимагати у моїх батьків того, чого у них немає. Пустеля не дасть води, з помідора не потече лимонний сік. Так і з моїми батьками: не можна вимагати від них батьківської любові та піклування, якщо вони цього дати не можуть. Так що я брав те, що вони можуть мені дати, а це гроші.
Я закінчив університет, влаштувався на роботу. Згодом познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ольгою. Коли ми святкували весілля моїх батьків поруч не було, хоч я їх і запрошував. Вони просто привітали мене по телефону та сказали, що у них багато роботи. Могли б і не пояснювати, я й так все зрозумів.
Коли у нас народилася донечка, то на хрестинах були присутні лише батьки Ольги. Мама Ольги зовсім відрізняється від моєї та дивувалася як вона бути такими черствими щодо своєї дитини та онучки. Я заспокоював Тамару Сергіївну та казав, що я не ображаюся на батьків. Так, вони відкуплювалися від мене грошима, але я переборов уже свою образу та сприймав їх такими, як вони є. Для мене було дивним з’ясовувати стосунки з батьками, якщо я був на сто відсотків упевнений в тому, що це нічого не змінить.
Якось мої батьки вирішили повернутися на Батьківщину, сказали, що годі уже з них заробітків. Насправді здоров’я у них було вже не те, а в Європі лікування дуже дороге. Поглянути хоча б на ціни за лікування зубів.
Ми вирішили влаштувати очне знайомство моїх батьків з батьками Ольги. Знали б ми тоді чим це все закінчиться, то можливо б два рази подумали перед тим, як щось планувати.
Спочатку все було добре, ми сиділи за родинним столом та мило бесідували, раптом мама Ольги вирішила розпитати моїх батьків з приводу того, чому їх не було ні на весіллі, ні на хрестинах. Батьки сказали, що у них було багато роботи. Тамара Сергіївна почала з ними сперечатися та відстоювати свою позицію мами-квочки. Звинувачувала їх в егоїзмі та черствості. Батьки сильно посварилися між собою та завчасно пішли по домах.
Ольга звинуватила в цій сварці моїх батьків, а я сказав, що якби її мама не зачепила цю тему, то сварки не було б. Тепер ми з дружиною не розмовляємо.
