Мій тато оплачував мені навчання та все інше. Я собі ні в чому не відмовляла. Проте мені навіть на думку не спадало запитати у нього як йому вдалося організувати свій бізнес та зробити так, щоб він процвітав. Все, що мене цікавило це те що зараз в моді та подарунок, про який казав батько. Він пообіцяв мені хороший подарунок у разі успішного закінчення університету.
Не скажу, що це мотивувало мене краще вчитися. Усі оцінки, що були в моєму дипломі, я купила. Коли ж нарешті настав час, коли я закінчила університет та показала батьку червоний диплом, батько дістав коробку з подарунком. В той момент я думала лише про те, якого кольору буде автомобіль, який подарує мені батько.
Коли я відкрила коробку, то побачила, що там лежить Біблія. Тоді я не змогла відразу оцінити важливість цього подарунку. Я запитала де ключі від автомобіля чи квартири, батько змовчав та я ображено пішла геть.
В той же день я зібрала свої речі та поїхала разом зі своїм хлопцем в столицю. Ми одружилися та я знайшла собі роботу. З батьком перестала спілкуватися.
Згодом я вже могла придбати собі все, що хотіла, та мене перестали радувати дорогі автомобілі, відпочинок на курортах, брендові речі. Мені було соромно перед батьком та дуже не вистачало спілкування з ним.
Адже я зовсім не знаю що з ним, чи здоровий він, як його справи у бізнесі. Я хотіла поділитися своїми переживаннями зі своїм чоловіком та потім передумала. Ми з ним ніколи не були емоційно близькими. Наш шлюб був наче вітрина, а насправді ми були холодні один до одного. Проявляли свої почуття лише для фотосесій, а вдома жили як сусіди.
Мама на мене ображалася через мій вчинок, тож ми з нею спілкувалися лише за допомогою листівок, які відправляли один одному на свята.
Я вирішила поїхати провідати батьків. Мене дуже непокоїла ця зустріч та я дуже хвилювалася перед нею.
Ось я уже підійшла до рідного паркану та хвилювання почало наростати. Зайшла в дім та нікого там не побачила. На полиці лежала та ж сама книга, яку в день випуску подарував мені батько.
Я почала її гортати та побачила, що на останній сторінці лежав ключ та документи на автомобіль. Як же я помилялась.
Я відразу зателефонувала до батька та попросила вибачення за свою поведінку. Батько мене пробачив та ми помирились. А для мене це був урок на все життя, про те, як важливо не робити поспішних висновків
