Моя сестра вийшла заміж за чоловіка, який був на двадцять років старший від неї. Усіх в родині шокував її вчинок. Та Анна так захопливо про нього розповідала, що я таємно почала їй заздрити. Сестра розповідала, що у них з Андрієм було все так, як пишуть у книжках.
Разом вони прожили чотирнадцять років та їх розлучила те, чого ніхто ніколи не чекає і не бажає.
Поки чоловік Анни був живий у них панувала повна ідилія: вона молода та капризна, а він дорослий та врівноважений. Не життя, а мрія.
Та яким же було моє здивування, коли через місяць після того як Андрія не стало у неї на прозі з’явилася невідома жінка та привела з собою десятирічну дівчинку.
Як розповідає Анна, спершу вона подумала, що жінка помилилася адресою, а потім неждана гостя почала плакати. Коли жінка опанувала себе, то тихо сказала:
– Будь ласка, послухайте, нам потрібна ваша допомога. Моя донька сильно хвора, потребує пересадки кісткового мозку. Вона донька вашого чоловіка. Потрібні донори, я маю гроші на операцію, за це не хвилюйтесь, моя донька та Ваші діти рідні по батьку. Будь ласка, допоможіть.
Анна була дуже здивована. Як таке може бути? Позашлюбна дитина, якій 10 років, як чоловік міг від неї це приховати? Та якби не хвороба дівчини, то Анна і не дізналася б про зраду чоловіка.
Незнайомка продовжила вмовляти Анну:
– Ви теж мати та маєте мене зрозуміти. Ви мені допоможете?
Сестра ніяк не могла зрозуміти що діється та продовжила сипати питаннями:
– Як же так сталося, що у все є донечка від мого чоловіка та ще й такого віку?
Незнайомку звали Орися та вона була молодшою за мою сестру років на десять..
Орися розповіла про те, що Андрій так гарно до неї залицявся, що вона й не змогла встояти, а коли оговталась, зрозуміла, що вагітна та аборт робити уже пізно. Чоловік Анни не знав про доньку.
Коли сестра розповіла мені про цю історію, я була шокована не менше ніж вона. Я порадила Анні зробити тест ДНК, раптом Орися обманює. Вони його зробили та результат був таким, якого боялася Анна.
Анна не могла відмовити у допомозі, адже вона теж мати та дуже співчувала дівчині. Вона ж не винна в тому, що її батько негідник.
Сестра провела серйозну розмову з дітьми, розповіла усе так, як є та племінники зголосилися допомогти.
На щастя, операція пройшла успішно та дівчину врятували, мої племінники що довго відвідували свою сестричку у лікарні, приносили їй смаколики.
Вони подружилися між собою та ще й досі спілкуються.
