Ми з дружиною живемо в селі. Раніше ми проживали у місті та у нас там залишилися знайомі. Інколи вони приїжджають до нас у гості. Ми любимо приймати у себе гостей. Влітку ми розстеляємо їм на веранді, а зимою на даху. Спати там одне задоволення.
Коли доньки були ще малі, ми теж там спали. Зараз спимо у спальні. У нас двоє доньок, вони уже дорослі. Вже й дітей своїх мають. Старша донька проживає з нами в одному селі по сусідству, вона частий гість у нас. Молодша проживає в обласному центрі, має хорошу роботу, постійно зайнята. Була у нас в гостях всього два рази.
Проте кожен раз до її приїзду ми ретельно готуємось. Зятю в селі нецікаво, тому він і не приїжджає до нас взагалі. Він негативно ставиться до того, щоб донька привозила до нас внука на літо, каже, краще б на море поїхали. Він зовсім на нас не схожий. Молодшій доньці подобаються наші зустрічі.
Торік вперше за довгий час ми вирішили приїхати до молодшої доньки в гості. Попередили її, сказали що побудемо у них тиждень. Приїхали, привезли їм різної смакоти. Після вечері вирішили відпочити та виявилось, що донька не приготувала нам нічліг. Виявилось, що вони передбачили нашу ночівлю та зняли номер в готелі. Цією новиною ми були неприємно вражені тим більше, що готель знаходився на іншому кінці міста.
Ми з дружиною уже були готові спати на підлозі, проте зять категорично був проти, оскільки він уже за все заплатив. Зять повіз нас у готель, їхали мовчки та без настрою.
Після того, як ми прокинулись – сильно зголодніли. Хотіли поснідати в готелі та виявилось, що у них дуже високі ціни. Тому на сніданок ми поїхали до доньки. Дуже дивно було, що після сніданку зять теж відвіз нас в готель.
Замість того, щоб гостювати тиждень ми були всього два дні, ледве витерпіли. Всю дорогу додому дружина плакала, а у мене аж тиск піднявся. Хіба ми заслужили таке відношення? По приїзді додому ми розповіли про все старшій сестрі.
А вона зателефонувала молодшій сестрі та такий скандал їй влаштувала, що вони аж спілкуватися перестали. Молодша донька навіть нам телефонувати перестала, але ми не розуміємо причину, адже це нам варто було б ображатися.
Багато хто з наших знайомих не розуміє нашої позиції, адже вважають, що в цьому немає нічого поганого. Ніби зараз так всі роблять та нам нічого ображатися, адже ми жили в дорогому номері. Можливо, вони нас не розуміють.
Та тепер з донькою ми припинили спілкування, лише хочеться побачити внука.
