Автор: Mahno Serhiy
Я хочу вам написати свій лист-сповідь. Адже я не можу це розповісти ні рідним ні друзям. Мені соромно

Я добре пам’ятаю той ранок, коли мені подзвонила Марина, моя подруга дитинства. Голос був рівний, але

Максимові було шістнадцять, і він уже не міг слухати нескінченні зауваження мами. — Забери посуд.

Я йду по життю з важким каменем на серці. Це моя провина, мій гріх, моя слабкість, яка ще довго не дасть спокою.

Ми з Сашком вирішили, що хочемо жити разом, ще як зустрічалися. Тому орендували собі квартиру і почали

Моя дочка Людмила ще під час навчання в університеті закохалася та вийшла заміж. Максим був простим та

Мій чоловік до одруження зі мною був у шлюбі. Від першої дружини у Назара є дочка. Їй чотири роки.

Я зі студентських років дружу з Олею. Надзвичайно мила, розумна, а головне красива дівчина.

Минулих вихідних ми святкували день народження моєї дружини. Як то кажуть, дата вагома – тридцять п’









